Языковая политика

племена тубу и канури?

Нет, афразийцы.

В этом ничего нет польского, конструкции будущего времени inf. + habere в польском никогда не было, а в украинском она напрямую из древнерусского.

На польский больше похоже диалектное -єм, -сте [-сьте].
Знайшли-сте

Сюди належить почасти дієслово бути; час тепер.: я є, ти є, ми є, ви є, они є. Рідше кажемо: ти єси (зам. ти є), він єсть; сесі види однако ж більше властиві язикові церковному; види я єсьм і они суть належать вже цілком до язика церковного.
Яко час будучий від я є уживає[ть]ся дієслово: я буду, -еш, -е, будуть, будь, будучий, бувший, був; відміняє[ть]ся оно зовсім після взірця другого першої відміни, отже як веду.
Замість: я (є) рад, ти рада, я читав, я хотів би, ви читали… кажемо часто: рад-єм, рада-м, рада-сь, читає-єм, хотів би-м, читали-сте і т. д. Для третьої особи обох чисел такого закінчення нема. Сі закінчен[н]я самі для себе ніколи не уживаються, можуть они бути тілько причіплені до якогось слова.

Граматика І.Огоновського (1894 р.)

Підсумовуючи, можна ще раз повторити, що "мусимо – не без задоволення – визнати: розвиток слов'янської історичної лінгвістики верифікував постулат Шевельова про те, що диференціація діалектів, які стали основою сучасної української мови, почалася ще в надрах загальнослов'янської спільності, а тому теза про те, що давньоруська мова була спільним предком трьох східнослов'янських мов, є антинауковою фікцією"⁵³. Цього разу це ще раз доведено математичними алгоритмами.

Насправді це боротьба з вітряками. Очевидно, що сучасні мови походять із діалектів минулого. Водночас очевидно, що суцільний торгово-політичний простір Русі, де існувала рухомість не тільки торгового класу, але й служивого люду разом із князями (ліствичне право) не міг обійтися без койне, причім відмінного від чисто книжної мови. Проте деякі політично ангажовані люди однаково доходять до заперечення існування давньоруської.

Во-первых, в статье говорится, что нынешние диалектные различия могут отражать праязыковые, но это давно известно. Во-вторых, в статье делается вывод о том, что западноукраинский по базисной лексике ближе к восточнословацкому, чем к русскому. Но генетическая близость языков оценивается по числу общих инноваций в базисной лексике, в паре укр.-рус. 8, а паре укр.-слов. 4 общих инноваций.

Чув, що в української зі словацькою насправді Sprachbund, а не безпосередня висока спорідненість.

В общем да, в принципе сейчас рано говорить о личности пана Зе. Его истинное лицо мы увидим только после войны, если ей вообще позволят закончиться на нашем веку... Но я своего мнения не меняю -- был бы у нас президент получше, вполне возможно, что рашка вообще побоялась бы нападать.

Та з першого року правління обличчя було видно: нарцис, який не терпить слова критики й незгоди. Усі кадрові рішення - вибудова лояльного кола. Боїться люті народних мас і водночас вважає народ ідіотами, звідти регулярні спроби підкупити.
Це ж усе на виду й ні для кого не секрет. Сенс це обговорювати? Виборів не буде, заколоту не буде, революції не буде, сам у відставку не піде. Нема про що балакати.

Сегодня услышал «конгрессвуменка». Уж не знаю, это был стёб над феминист(к)ами или на самом деле днище.

Конгресовка /Polska strong!/

---

До речі, мені дуже подобається, як у ц.-с. вирішували проблему з жіночими іменами - Ь додавали: Юдифь, Есфирь.

Конгресвумень!

Само слово феминизм звучит как-то не по-русски. Женщиновщина - вот нормальное слово.
Производное - женщиновщица.

В українській мові є слово жіноцтво - сукупність жінок.

-ка в русском без вариантов после суффикса -ист. У феминисток это влияние украинского и польского, там именно -ка почти везде, кроме слов на велярные, там -иня.

Фемінітиви та польський взірець

Поширення сфери вживання суфікса -ка в іменниках жіночого роду на означення осіб ішло також шляхом витіснення давніх суфіксів -ыни, -ыня, -иня. Так, наприклад, замість давніх христианыни, сусѣдыни, господарыни, богатыня тощо уже в українських пам’ятках XVI ст. виступають христианка, сусѣдка, господарка, богачка тощо. Правда, сучасна українська мова зберігає ще невелику кількість утворень із суфіксом -иня (<-ыня, -ыни); пор.: княгиня, рабиня, господиня та ін.; пор. також і новіші: грекиня, туркиня, німкиня (поруч: німкеня), діал. ґаздиня та ін.

Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1960. – С. 122.

Найвище забралася в СРСР горезвісна пуританка-цензорка Фурцева - міністр культури СРСР і член Президії (Політбюро) ЦК. Ще була Терешкова - член Президії Верховної Ради СРСР та ординарний член ЦК.
ШІ підказав іще Олександру Бірюкову - заступника Голови Ради Міністрів СРСР (тобто віце-прем'єр).