1
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
Повідомте читачів про ваш, так би мовити, бекграунд.Блог проф. Пономарева: повідомити кого чи кому?
Дієслово повідомляти потребує після себе додатка і в давальному, і в знахідному відмінку. Між цими двома конструкціями є невелика значеннєва відмінність. Коли повідомляти (повідомити) дорівнює слову казати (сказати), вживаємо вам (нам, тобі, мені). "Брат повідомив мені, що завтра їде до столиці". А коли після повідомити стоїть прийменник про, використовуємо вас (нас, тебе, мене). "Нас повідомили про те, що іспитову сесію перенесено на два тижні".Якось не помічав раніше.
В начале 1930-х гг. белорусские эмигранты в Чехословакии В. Русак и А. Жук создали собственный проект белорусского государственного герба, совместив на своем эскизе «Погоню» с персональным гербом Франциска Скорины (сочетание солнца с ранней луной).
Трактовать можно по-разному, вики пишет про заимствование из индо-иранских *mard.А есть волохи/влахи: славянское имя "романцев" (от румын до итальянцев) германского происхождения.
Но! Есть "мари" (марийцы), есть меря и есть мурома.
в литовском однозначное соотвествие графема > звукТакого не буває.
§ 17. Коли Ь не пишетьсяХотілось би знайти опис цього явища в лінгвістичних статтях. Саме з явним акцентом на вимову, а не орфографію.
Знак м’якшення (ь) не пишеться: [...]
2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, освітянський, селянський; громадянство, селянство. Але: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо в твірних іменниках між приголосними виступає ь: бренькіт, донька, нянька.
[...]
ЗАВИГРАШКИ, присл., розм. Те саме, що заіграшки. Їй, звиклій до важкої роботи.., праця тут [на дачі] здавалася легкою. Таку роботу можна було робити завиграшки (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 23).Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 46.
ЗАІ́ГРАШКИ, присл., розм. Те саме, що зави́грашки. Свікліцька міцно вхопила ворота й ніби заіграшки одкинула їх набік однією рукою (І. Нечуй-Левицький); – Хтось вас послав чи хто звелів? – Та хто їх посилав – самі пішли, – казала Оксана. – Що їм, молодим та здоровим: пішли, заіграшки, зв'язали [снопи], наговорились, наспівались, ще й додому завидна прийшли (С. Васильченко); – Я ще копу на такій озимині заіграшки нажну, а молодь хіба так уміє серпом орудувати? (М. Стельмах).Словник української мови (СУМ-20)