Языковая политика

А.П. Чехов.

Коли був дитиною, дуже дивувало існування твору "Вишневий сад" у російського письменника. Але швидко дізнався, що це наша людина з Таганріжжя, а події "Вишневого саду" відбуваються у Харківській губернії. Вишневий сад - суто український символ домашнього затишку.

Если верить Ивану Бунину, такого вишнёвого сада вообще не могло быть: «…Вопреки Чехову, нигде не было в России садов сплошь вишнёвых: в помещичьих садах бывали только части садов, иногда даже очень пространные, где росли вишни, и нигде эти части не могли быть, опять-таки вопреки Чехову, как раз возле господского дома, и ничего чудесного не было и нет в вишнёвых деревьях, совсем некрасивых, как известно, корявых, с мелкой листвой, с мелкими цветочками в пору цветения (вовсе непохожими на то, что так крупно, роскошно цветёт как раз под самыми окнами господского дома в Художественном театре)».

Садиби Харківщини. Вишневі сади
Маршрут: Старий Люботин - Гіївка - Рокитне - Озеряни.

Ще одна екскурсія з серії "Садиби Харківщини" продовжує знайомити харків'ян з історичним минулим нашого краю, яке, як і вирубані чехівські вишневі сади, не можна повернути...

На жаль, фруктові сади не пережили більшовиків.
Як (буквально) рубали вишневий сад. Яке місце займають особисті перекази в історії про радянський податковий терор

Введення податку на плодові культури і його кількаразове підвищення призвели до масової вирубки дерев і кущів по всій Україні. Десь це показово робили червоноармійські бригади «буксирів», десь селяни рубали кохану вишню чи яблуню власноруч — адже невідомо, чи вродить цьогоріч, а податок платити довелося б усе одно. І податок той був непідйомний.

Вишневый сад Чехов нашел под Харьковом

"Город, в который хочется отправлять провинившихся героев"
В Харькове Антон Чехов бывал часто, хотя и недолюбливал его. Он неоднократно писал об этом в своих письмах друзьям и жене: "В этот купеческий, серый и скучный город хочется отправлять только провинившихся героев!"

Но здесь он черпал образы будущих героев и сюжеты произведений. Ванька Жуков, он же Гаврила Харченко, жил у нас на Москалевке. А вишневый сад кормил помещиков нынешнего поселка Южный. 105 лет назад Антон Павлович, вдохновившись вишневыми деревьями под Харьковом, задумал свой "Сад". С тех пор чеховский "Вишневый сад" поставили лучшие драмтеатры всех континентов, свое прочтение сюжета дали французы, американцы, британцы и др.

ИМПУЛЬС
В 1901 году Чехов возвращался в Ялту из Москвы. На несколько дней он остановился в Харькове, чтобы повидаться с давнишними друзьями. Особенно его интересовала встреча с ялтинской приятельницей, владевшей большим поместьем под Харьковом. Ее имение находилось в нескольких километрах от города и было знаменито своим вишневым садом. Уже несколько дней спустя Антон Павлович, сидя на веранде собственного дома в Ялте, сообщит Станиславскому в Москву: "Наконец-то появился тот импульс к написанию новой пьесы, которого я так давно ждал!" Через два года 12 октября 1903-го он отправит в Московский художественный театр свежую пьесу "Вишневый сад".

Литературоведение наверное да, а в целом он воспринимается как украинский писатель? В школе его изучают как украинского писателя?

Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А., Тригуб І. А.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 No 883)
Микола Гоголь «Сорочинський ярмарок» (скорочено).

---

Насправді до війни довго не могли визначитися, куди його помістити: у предмет "зарубіжна (себто іншомовна) література" або "українська література". Якщо в українську, тоді треба давати в канонічних перекладах 19 сторіччя, але ж чимало педагогів уперто стоять на позиції "вчити треба тільки оригінал (якщо він російською)". У самого вчителька така була: російську частину світової літератури вона нам забороняла читати в перекладі.

В украинских школах творчество Гоголя изучают в рамках курса иностранной лит-ры.

Проте регулярно піднімалось питання про доцільність саме в цьому курсі. Схоже, війна поставила крапку в обговоренні.
Але й до війни потрапляв у курс української літератури. Наприклад, Гоголь є тут:
Українська література: Хрестоматія. 9 клас (У поряд. О. М. Авра-У45 менка). - К.: Грамота, 2009. - 280 с. ІЗВК 978-966-349-213-1

Ну, Васильев тоже кричит "ЯРусский", но по крайней мере до 2014 года украинство из него настолько изо всех щелей пёрло, что воспринимать его как русского было просто невозможно.

Йдеться про автора "Відьмака Великого Києва"? Несподівано. До речі, я про нього колись писав.

Не думаю, що це можна назвати письменницькою прозірливістю, для котрої в загальному випадку підґрунтям є спостережена народна опінія. Справа в тому, що вже тоді Володимир Васильєв жив на дві батьківщини, проводячи півроку у Москві. Тож це озвучене бажання є радше відгомоном російських великодержавних болів, котрі так легко прищеплюються «новонаверненим» росіянам. Вони, відірвані від постколоніальної рідної землі, висаджують імперіалізм нової батьківщини у ґрунт туги за малою. Та то окрема складна тема.

Чимало людей (яким такі думки виказувати не заважає етика) давно обурені, що у владі при Зеленському забагато національних меншин: євреї, татари, навіть кореєць Кім, хех.

Какой же Саенко украинец, если сам он себя считал русским? 
А по взглядам он фашист-большевик.

Класичний переверт. Шовінізм - компенсаційна функція, зумовлена неприйняттям своєї "вади" походження.

Искренне не понимаю, в чём состоит смысл её существования.

Белая эмиграция существует сама для себя.

1. Для українського сценарію росіянам іще треба вийти на кордон Молдови. Рипатися ж зараз з боку Тирасполя - самогубство.
2. Молдова в СНД після виходу України - безглузда аномалія. Країна лежить окремо від усієї Співдружності.

Холіварна тема: в російській орфографії справді при вкладенні лапо́к використовуються два їх види (напр., «Форма „квадрата“ кругла»)? За всю школу бачив таку заморочку лише в англійських текстах у підручниках англійської мови, але там і лапки́ іншої форми.

Це питання типографської традиції, а не пунктуації.

---

А взагалі, використання лапок завжди дуже залежало від технічних можливостей, тому найчастіше користувалися правилом: закриваюча одного типу завжди в кінці одна («Далі за „Аполлон“» = «Далі за «Аполлон»).

Народное кино: "Ночное такси" Озона.