Языковая политика

Китаєзнавство в більшості країн сидить на китайських грантах, тому акумулює контингент із певними поглядами...

"Двадцять два українських слова тюркського походження, або Як ми розуміли світ через своїх сусідів", Ігор Ходжаніязов.

Творог — ще один архаїзм, який серед українських діалектів, здається, побутує тільки на самому заході, у формі «тваріг», але раніше воно було поширеніше. Тюрки теж узяли це слово від своїх іранських сусідів, коли навчалися в них молочному скотарству. А потім, треба думати, принесли цю передову технологію і в наші краї. Деякі славісти, щоправда, не згодні з тюркським походженням цього слова. Натомість деякі тюркологи зазіхають на святе й виводять слово пиріг (старослов’янське «пирогъ») від тюркського слова börek. Хто з них має рацію — поки що точно не відомо.

Українське мовознавство незмінно в дупі.
"Тваріг" — виразно слов'янське слово. Походить від кореня твар-/твор- (надавати форму, порівняйте з італійською назвою сиру), суфікс — той самий, що в слові "пиріг".
"Мало обґрунтованим є припущення про запозичення з тюркських мов" — прямо сказано в Етимологічному словнику української мови (Т. 5: Р–Т).

Церковь Чешских земель и Словакии автокефальная.

Сучасні польська і чеська православні церкви, до речі, є казусом історії. Були ж створені для українців і білорусів Другої Речі Посполитої та Першої Чехословаччини.

за последние 30 лет литовский язык был порядочно почищен Государственной комиссией литовского языка. 90% чистили лексику, но чистили и синтаксис. Мне трудно вам привести примеры навскидку, потому что и меня «почистили». Надо брать газеты 80ых - я когда-то собирал информацию для курсовой, так волосы на голове шевелятся от переводных конструкций, сейчас так никто уже не говорит

Цікаво порівняти сучасну мову з мовою Інтербеллуму. Якось Максимус з "Ізборника" порівнював дореволюційні українські публікації та тексти часів українізації: дійшов висновку, що "сталінська"/"післяскрипниківська" мова була ближча до мови часів царату, аніж та, що побутувала в часи більшовицької українізації. Наплив неофітів завжди змінює мову. Подекуди не в бік кальок, а навпроти до усунення природних збігів із старою панівною мовою.

Немного удивительно что общество с лёгкостью согласилось на чистку госкомиссии. В Германии, Израиле и других странах обычно плевать хотели на всякие там предписания и реформы языка от госкомиссии...

У нас так само усі "под козырёк" взяли "етери" та "Руси". Бо є низова політична воля, ресентимент.
Усім байдуже, що без фикання не було б таких українських імен, як-от остаП, юХим, Хома, а про природний перехід -и в -і у родовому відмінку третьої відміни писав поважний Шевельов. Є запит на демонстративну зміну, нищення "ворожого". Байдуже, чи справді "вороже" є ворожим. Треба акт.

Я б не доверял ему такое. Он лжет часто.

А що дивного? Бували й німці проти Гітлера, й британці за.

Лох. Було очевидно, що в результаті такої "задньої" в заколоті буде усунутий.