Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.


Сообщения - DarkMax

Страницы: 1 ... 30 31 [32] 33
466
Отношения с другими странами / Re: Курилы
« : 22 Января 2020, 10:33:46 »
Курилы такая мелочь. Мне грустно, что судьба Карафуто так сложилась. Под японским управлением остров стремительно развивался.
  • 0
  • 0

467
Ага, и пустят через эти туннели американские танки. Хорошая идея. :smoke:
Поезда. Грузовые. С товарами.
Изоляционизм с экономическим развитием несовместим.
От Владивостока до Калифорнии примерно столько же, сколько и до Москвы, если не ошибаюсь.
Всегда возмущали такие сравнения: от Харькова до Киева дальше, чем до Белгорода. Почему сравнивают всегда расстояние до столицы и расстояние до ближайшего заграничного города? Может правильнее сравнивать с расстоянием до иноземной столицы? Кстати, Токио поближе будет, чем Москва.
  • 0
  • 0

469
НА́ВОЛОЧКА, и, жін. Чохол з тканини, який надівають на подушку. Простирадла на постелях, наволочки не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (Микола Олійник, Леся, 1960, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 39.
НА́ВОЛОКА, и, жін., розм. Те саме, що наволочка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 39.
ПО́ШИВКА, и, жін. Те саме, що наволочка. Під одною прямою стіною стоїть ліжко дівоче; з-під глазетових завіс визира безліч подушок і подушечок, в білих, як сніг, пошивках (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 14); Чотири здоровенних подушки за малим не до стелі знімаються, та всі в ситцевих пошивках (Борис Грінченко, II, 1963, 313); Швидко нагнулась [Саша] до купи білизни і руками перебирає сорочки, рушники, пошивки (Олесь Донченко, II, 1956, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 482.
ПОШИ́ВАНКА, и, жін. Те саме, що наволочка. Він завівсь на худобу, на хазяйство; є в його і скриня, і подушки, є й полотняні пошиванки на їх (Словник Грінченка); — Бери пошиванки й напихай соломою... (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 482.
  • 0
  • 0

470
Насколько польский взаимопонятен с украинским? На видео поляк, не знающий украинского, пытается описывать особенности некоторых животных так, чтобы украинка, которая не знает польского, поняла о ком речь. Интересно, начиная с 14:39. После некоторой радости от узнавания слов «корова», «бык» и «телёнок» собеседники запутываются в «сливках» и «сметане».
Чомусь на такі експерименти завжди зголошуються люди з помітним акцентом чи невпевненістю при мовленні українською.
В принципе, и в диалоге попадались примеры. Правда, украинский понятен, а польский нет.
У меня вопрос, почему украинка настаивала, что сметана кислая. Просто не знаю технологию.
Бо вона кисла.
Заметил, что поляк назвал курицу звежем.
Русские даже крокодила зверем не назовут, млекопитающих только.
Угу, в українській так само: курка - тварина, а не звір.
Дедушка нас учил, что корова -- не зверь. Так что для меня звери -- в первую очередь хищники. И крокодил тоже.
Звір у побуті це радше дикий звір. Тому корова "не звір".
Как правильно сказать: мне нужно поразмыслить над этим вопросом? :)
Треба поміркувати щодо цього питання.
  • 0
  • 0

471
Приємно здивований одностайністю голосування.
  • 0
  • 0

472
Вехотка - нечто ветхое?
Віхоть, -хтя, м.
1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр.
2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400.
3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. віхтик.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
ВІ́ХОТЬ, хтя, чол.

1. Жмут соломи, сіна тощо. Хурман розігнув спину й стояв, тримаючи віхоть в червоних руках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Старий викресав вогню, запалив губку, від губки віхоть сухої соломи (Осип Маковей, Вибр., 1956, 554); На збитому копитами снігу — недокурки, віхті сіна і розсипаний овес (Олесь Донченко, III, 1956, 127);  * У порівняннях. Під хрящуватим носом звисали довгі вуса, як віхті (Петро Панч, III, 1956, 29).

2. Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для миття й чищення чого-небудь. Давно в ж, є він [самовар] не бачив ні віхтя, ні цегли, ні попелу: зелені патьоки застилали йому замурзані боки (Панас Мирний, III, 1954, 209); Федя старанно віхтем витирає свій кран (Яків Баш, Дніпр. зорі, 1953, 77);
//  Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для мазання (глиною, крейдою і т. ін.). — Як мажеш, то не крути дуже віхтем, а так, моє серденько, дрібненько та дрібненько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285);  * У порівняннях. — Орудує нами, як віхтем (Марко Вовчок, VI, 1956, 287);
//  Слід на долівці або стіні, що залишається внаслідок нерівного мазання. Доладно вимазать треба, щоб не знати віхтів, щоб свекруха вранці не лаяла (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 145).

3. перен., зневажл. Про м'яку, безвільну людину. [Микола:] Отже я зараз покажу тобі, що я не віхоть. Марш мені з хати! (Іван Франко, IX, 1952, 143).
♦ Кинути віхоть — завдати кому-небудь лиха, неприємності. Забув Грицько й про той віхоть, що Чіпка був кинув (Панас Мирний, II, 1954, 217); Упав віхоть — трапилось нещастя. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас затим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 690.
  • 0
  • 0

473
Белорусь...
  • 0
  • 0

474
Небезызвестный святой отец считает, что если немедленно не построить мост на Сахалин, то РФ может потерять этот остров.
Лайфхак: пусть японцы стоят тунель на Сахалин, а потом ещё один тунель на континент оттуда.
Комплектом, за их счёт.
  • 0
  • 0

475
В польском языке нет другого, более нейтрального слова для евреев.
Так заметка про то, что БЫЛА ПОТРЕБНОСТЬ и БЫЛИ ПОПЫТКИ найти такое слово.
Гебрайчик, стати, чем плох?
  • 0
  • 0

476
Украина / Re: Героям слава!
« : 21 Января 2020, 12:50:07 »
В таких случаях при СССР в селе ставили памятник комсомольцам замученным местными бандитами.
Ага, видел памятники продотрядовцам. Кажется, за ними в сёлах и за Влады Рад никто не ухаживал - в ужасном состоянии обелиски эти.
  • 0
  • 0

477
Цитировать
Я лично вот не нашёл особых отличий львовского украинского от киевского. Кто-нибудь не согласен?
Разве что ударения могут быть другие. Не думаю, что автор слов завёл разговор с горожанами, например, о сельском быте.
  • 0
  • 0

478
Официально нейтральное, но негативный окрас таки имеет, иначе бы таких рассуждений не писали под конец 19 века. Проблема просто потеряла актуальность.
  • 0
  • 0

479
https://lenta.ru/news/2012/12/18/leave/
Новый год, порядки новые
Новый 2012 год?
Кстати, имею заметку в блоге на эту тему: O Żydach.
  • 0
  • 0

480
Всё таки классический террорист устраивает не оккупационный террор, а террористические акты на чужой территории.
Скорее коллаборанты.
  • 0
  • 0

Страницы: 1 ... 30 31 [32] 33