Языковая политика

как-то негуманистичненько звучит, когда вы собираетесь забомбить парочку аятолл в каменный век то при этом может погибнуть пара-тройка миллионов людей, многие из которых может быть вообще не при чем или даже против этих же аятолл 

Очевидно, з точки зору прогресивного людства, об'єднаного ідеями миру, любові, єдності і т.д., ці мільйони невинних жертв з радістю віддадуть свої життя заради благородної справи хіросимлення аятол. Якщо не з радістю — значить, вони такі ж, як аятоли.

И очевидно,  уличная языковая среда была русской, опять же, с заметными особенностями.

Не російське, лише російськомовна на стадії активного переходу. Роздутий статус російської, плюс фактор переселення на нове місце, плюс деяка кількість переселенців з інших республік (яких насправді була меншість, але присутність їх сприяла переходу й інших на російську). Люди підлаштовувались під домінуючу російську, хоча її домінування початково було ілюзорним.

Усе це підводить нас до думки: в 80-х чи 90-х на Донбасі, російськомовність якого ще ледве сформувалась на той момент, і в більшості російськомовних були живі україномовні родичі, просто ще не було умов для сильного антиукраїнського руху. Громадянська війна на російсько-українському мовному ґрунті? Тоді, мабуть, вона могла б виникнути і між русифікованими киянами та їхніми україномовними сільськими родичами. Коротше, це нереалістичний сценарій.

С другой стороны, если у каждой страны будет ЯО, то "Бахнем, обязательно бахнем"(с) с вероятностью 100%.

За всю історію бахнуло тільки тоді, коли ядерна зброя була рівно в однієї країни. Коли ядерна зброя з'явилась в СРСР, ядерна війна автоматично стала холодною. Отже, щоб бахнуло, треба, щоб у ядерному клубі залишилась тільки одна країна, або щоб усі ядерні країни об'єднались у єдиний блок і пішли хіросімити аятол та інших клоунів.

Но Украина не дура, она себе просто сделает ЯО – самая надёжная гарантия.

Було б добре, якби було. На жаль, українцям вдається стабільно обирати таку владу, яка точно цього не робитиме. От покрасуватися в костюмчику перед камерами, підписуючи несусвітню дурість світової ваги — це наші лідери можуть...

Причина перехода украинцев сознательного возраста на русский язык - миграция в местности, где уже столетия пановала соотв. языковая среда. Очевидно также, что объективной причины в таком переходе не было, имеем осознанный выбор.
Что до ядерного оружия, то это и обсуждать не хоцца. Кто бы сомневался, пустили бы оное в нынешней ситуации? "Дедушка старый, ему всё равно". Американцы не дурные. Вообразили, как решались бы споры хозяйствующих субъектов по транзиту газа?

Покоління моїх батьків ще пам'ятає україномовний Донбас. Значних територій, де століттями панувала російська, в складі УРСР просто не було — максимум, багатомовність і російська з лютим акцентом у стилі історичного одеського, який до нашого часу вигубили.

Щодо ядерної зброї — так, у нинішній ситуації ми були б змушені вдарити ядеркою по Москві, і саме тому нинішня ситуація не виникла б. Як і не виникла б, наприклад, ситуація, коли росіяни повертають собі історичну Аляску, що теж закінчилось би серією ядерних ударів.

А почему не пишут "йi"?

Вот "ё" догадались на "йо/ьо" заменить, и тут топливо видимо закончилось.

Что особенного в букве "ï"?

йа, йу, йе теж не пишуть, тільки йо якесь не таке. Утім, такі комбінації можуть виникати на межі морфем (найінформативніший, найактивніший, найуніверсальніший, найекономніший і т.п.), де цілісного складу не утворюють.

Історично, ї могла з'являтись і після приголосних — вибір між і/ї вказував на тверду (і) чи м'яку (ї) вимову приголосної (дім=дôмъ, дїд=дѣдъ), але в сучасній нормі ця різниця графічно не виражається, тому ї збереглася лише в йотованій позиції.

Это была бы совсем другая война: гражданская война внутри Украины между промосковскими и проукраинскими силами, гражданская война внутри РСФСР, и одновременно война между советскими республиками, а доступ к ядерному оружию могли получить отдельные группировки, не только политические, но и чисто криминальные. Это если брать сценарий, аналогичный гражданской войне в современных США, и тот сценарий, который США пытались предотвратить в СССР.

Всередині пізньої УРСР (де більша частина російськомовних — це люди, що перейшли на російську в дорослому віці, і їхня мовна ідентичність ще не закріпилась зміною поколінь, плюс низький мовний бар'єр між обома східнослов'янськими мовами) — малоймовірно, межа між ворогуючими групами надто розмита. Всередині РРФСР — можливо, але питання зробити Росію без'ядерною навіть не піднімалось.