Не розумію, про який натяк Ви говорите. Мова йде лише про мову, якою людина думаю. А переважна більшість людей в світі в конкретний період часу думає однієї конкретною мовою (частіше все однією все життя). Виключення є, але вони складають невеликий відсоток. Від кількості вивчених (а не засвоєнних у дитинстві) мов це частіше не залежить. Як воно особисто у Вас, я не знаю. Очевидно, що в Україні більшість людей думає або українською, або російською.
Ви ніколи не думали, наприклад, англійською? В університеті доволі сильно доклався до англійської, надолужуючи шкільну прогалину, а на додаток регулярно дивився англомовне кабельне, тому час від часу в голові випливали англійські речення. Щоправда за минулі 15 років уже зовсім втратив ту жвавість думки в чужій мові. Сильно забулось.
Одначе з тих пір твердо упевнений, що питання мови (якщо вже нею володієш) - не більше, ніж питання мінливої звички.
Це Ваше особисте ставлення, не більше того. Ви маєте на нього повне право, й воно повністю самоцінне. Але тільки як Ваше особисте. До того ж, скажу Вам відверто, я не дуже вірю, що це не вплив на Вас. Бо останнім часом у частини українського суспільства стало "модним" принижувати російську та російськомовну культуру й говорити так, ніби в ній взагалі майже нічого вартого не має. Але в мене нема бажання зараз про це дискутувати. "Плекати", на мій погляд, треба хоча б тому, що це велика частина культурної спадщини України та українського народу, а ще тому, що російська мова - це рідна мова величезної кількості українців, й це треба поважати, а не заплющувати очі та робити вигляд, що цього немає, а українець завжди україномовний та монокультурний. Все це ми вже сотні разів бачили в історії, й НІКОЛИ це добре не закінчувалося. Навіщо повторювати чужі помилки, я не розумію. До того ж зараз, коли це просто ллє воду на млин воєнного ворога.
Чого ж немає? Масив старої літератури почасти має вартість. Її можна й треба перекладати. А от варитися в сучасному супі з помиїв - безперспективо й навіть часом шкідливо.
Я, до речі, не вірю в "монокультурність". Кожна культура та кожна мова - шарований пиріг впливів. Я суворо проти чистки історичних шарів. Гребую я саме сучасною російською культурою.
Російська асоціюється з Путіним. Німецька — з Гітлером. Англійська в каденцію Трампа теж великого ентузіазму не викликає...
Така упередженість сильна, але минуща: німецька вівчарка в англійській мові досі німецька, а бургер так і не став ліберті-сандвічем. Хоча, бувають і культурні шрами від старих образ: гарячий франкфуртер досі зветься хот-дог (бо хто у Франкфурті часів Першої світової, як не собаки?).
