В українській непом'якшення перед «і» — не рідкість. По-справжньому м'якими бувають лише зубні приголосні, але навіть і вони перед «і» часто звучать твердо — на межі префіксу, перед і<о, перед закінченням прикметників твердої групи (напр., у «безіменний», «зір», «сизі» «з» може звучати твердо, хоча в «зілля», «на нозі» — м'яко).