Author Topic: Украинская литература  (Read 20362 times)

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Украинская литература
« on: 12 May 2022, 14:35:48 »
  • 2
  • 0

Елетризована біографія Пантелеймона Куліша, що ілюструє, як у його епоху розвивалися любовні стосунки. Це історії захоплень і зречень, поривів і стриманості, палкої пристрасті і німотного мовчання. Героїнею одного із таких романів постає і Марко Вовчок. І саме їй автор присвятив окрему, так і не завершену, однак від того не менш цікаву біографію «Мовчуще божество».

Анотація "Емансипантка", Марко Вовчок
Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривала перспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливе й зникоме. Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що Марко Вовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози». Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює та вражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафосну романтичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного. Зважаючи на те, що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, яке виявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можна назвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнути в людських стосунках і досі.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко — один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.
Подарункове видання з ілюстраціями Владислава Єрка, що надруковані особливим способом — з бронзою і металізованою фарбою. Обкладинка обтягнена коштовною тканиною із золотим та сліпим тисненням.

До книги Василя Стуса (6.01.1938–4.09.1985) — одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.
У книжці зібрано найкращі вірші Поета, а також найвиразніші уривки з листів, сповнені філософських узагальнень і щемливих деталей. Примітки під деякими віршами проливають несподіване світло на драматичні моменти життя і творчості Василя Стуса.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…
« Last Edit: 03 June 2022, 10:50:14 by DarkMax »
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline Pinia

  • Poczesna pani
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2100
  • Карма: +870/-29
  • Gender: Female
    • View Profile
Re: Украинская литература
« Reply #1 on: 12 May 2022, 20:58:23 »
  • 3
  • 0
Lina Kostenko's monumental literary work "Marusia Churai" was developed into this theatrical masterpiece by these two performers: actor Nilia Kriukova and bandurist Halyna Menkush. I was able to videotape this rare performance when they came to North America for a brief tour. This occurred in Sheptytsky Hall at St Josaphat's Cathedral in Parma, Ohio. April 23, 1989
.

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
« Last Edit: 13 May 2022, 16:12:53 by DarkMax »
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline Pellegrino

  • Герой
  • *
  • Posts: 4212
  • Карма: +538/-107
  • Gender: Male
    • View Profile
Re: Украинская литература
« Reply #3 on: 15 May 2022, 14:57:54 »
  • 0
  • 0
DarkMax, а как заказать одну из этих книг?
Я знаю только, что ничего не знаю. Но другие не знают и этого.

Offline Upliner

  • Администратор
  • Герой
  • *****
  • Posts: 4943
  • Карма: +433/-18
  • Gender: Male
  • Кис-кис-кис!
    • View Profile
    • лифчег
Re: Украинская литература
« Reply #4 on: 15 May 2022, 15:09:26 »
  • 0
  • 0
DarkMax, а как заказать одну из этих книг?
Можно заказать на yakaboo.ua, но доставка будет дорогая, и в связи с войной возможно и долгая.
« Last Edit: 15 May 2022, 18:57:27 by Upliner »
Дві найголовніші помилки українського народу -- зек і зєк.

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #5 on: 15 May 2022, 18:49:53 »
  • 0
  • 0
DarkMax, а как заказать одну из этих книг?
Якщо Ви поза РФ, то можна. Думаю, не буде проблеми замовити через Якабу. Інформація про способи доставки:
https://www.yakaboo.ua/ua/delivery/
« Last Edit: 26 May 2022, 11:34:08 by DarkMax »
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline Pellegrino

  • Герой
  • *
  • Posts: 4212
  • Карма: +538/-107
  • Gender: Male
    • View Profile
Re: Украинская литература
« Reply #6 on: 18 May 2022, 15:34:09 »
  • 0
  • 0
Якщо Ви поза РФ, то можна, думаю, не буде проблеми замовити через Якабу. Інформація про способи доставки:
https://www.yakaboo.ua/ua/delivery/
Дякую!
Я знаю только, что ничего не знаю. Но другие не знают и этого.

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #7 on: 23 May 2022, 22:54:12 »
  • 2
  • 0
Різні видання "Тигроловів" на Якабу.
Книжка "Ціна рабства"

Життя часто закручує такі сюжети, що жоден письменник не вигадає. Тому реальні історії людей та родин – неоціненний пласт літератури. Тим більше, коли ідеться про родину, яка сто років тому поїхала з України на Далекий Схід, у Зелений Клин, а потім, вже у третьому поколінні повернулася додому. Автор щиро та емоційно розповідає про життя та пригоди у Приамур’ї, про те, що чув від батьків та дідів, і про те, що пережив сам – і в його вустах історія однієї родини перетворюється на історію поколінь, на історію, в якій людина шукає себе та знаходить Україну.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Online cetsalcoatle

  • Герой
  • *
  • Posts: 3739
  • Карма: +278/-269
  • Благородный муж прям и твёрд, но не упрям.
    • View Profile
Re: Украинская литература
« Reply #8 on: 25 May 2022, 20:47:06 »
  • 0
  • 0
А серия "Сталкер" у вас пользуется популярностью? :)
Останься прост, беседуя с царями,
Останься честен, говоря с толпой;
Будь прям и тверд с врагами и друзьями,
Пусть все, в свой час, считаются с тобой;

Simba mwenda pole ndiye mla nyama

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #9 on: 26 May 2022, 11:31:31 »
  • 0
  • 0
А серия "Сталкер" у вас пользуется популярностью? :)
Можливо, давно, до Євромайдану.
До речі, про одного з авторів серії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Нечаєв_Андрій_Юрійович
Нечаєв узяв псевдонім Левицький, явно озираючись на Левицького, який узяв псевдонім Нечуй.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #10 on: 26 May 2022, 15:24:59 »
  • 2
  • 0
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #11 on: 31 May 2022, 15:47:24 »
  • 2
  • 0
Чорт, у першому дописі зникли картинки.
Осип Турянський. Поза межами болю (1921)

Українська література про Першу світову війну залишається осторонь літературного канону. Її голос заглушає героїчна література про Другу світову та перипетії українських визвольних змагань.
Осип Турянський брав участь у Першій світовій війні й описав свій досвід перебування в сербському полоні в романі «Поза межами болю». Це роман про страждання й повільне вмирання героїв, що споглядають свої передсмертні марення. Цей текст не схожий на відомий нам героїзм воєнної прози, оскільки на романі «Поза межами болю» є стилістичне тавро епохи – він сповнений сцен чорної меланхолії, що нагадують готичні мотиви Едгара По чи французьких проклятих поетів.
Персонажі Турянського опиняються у власному чистилищі, де вони переживають ненависть до жінок, що їх не дочекались з війни, чи бачать своїх близьких, яких ніколи не зможуть побачити в реальному житті. Вони опиняються за межею голоду й холоду та постають перед дилемою, чи з’їсти свого мертвого товариша, щоб ще на якийсь час подовжити своє власне існування.
Валер’ян Підмогильний. Третя революція (1926)

Війна – це не тільки батальні сцени. Війна – це не тільки про військових. «Третя революція» – це невеличке оповідання Валер’яна Підмогильного про махновців і те, як цивільне населення переживає їхній прихід.
З «Третьої революції» видно, як цивільне населення спостерігає прихід окупантів і переживає їхнє панування – з цікавістю, зі страхом, з втомою. А також про те, як проявляється відчуття всесильності й вседозволеності серед завойовників.
Махновці вдираються в оселі, займаються мародерством і шаленіють від нових незвичних речей. Вони відчувають свою владу над життями людей – відчуття влади дає їм змогу погрожувати цивільним і залякувати їх смертю, якщо ті не віддадуть їм бажане. Вони приходять з вірою у свою реальність і не приймають реальності об’єктивної. «У городі всі пани», – впевнено каже махновець, коли одна з персонажок дає йому їсти «звичайну» їжу, а не те, що, на його думку, їдять пани.
Іван Багряний. Пацан (1928)

Так, вам не привиділось, оповідання Івана Багряного про дитину на війні називається «Пацан». Це слово не аж таке нове в нашій мові, воно існувало вже в 1928 році.
Дев’ятирічний Колька прибивається до комуністів, в командирі яких знаходить батьківську фігуру. Але коли комуністи змушені поїхати з міста, хлопець не встигає втекти з ними й опиняється в рідному місті в гоніннях і в статусі ворога.
В не встиганні виїхати виявляється цікавий символічний момент розірваності юнго героя – він забарився саме тому, що хотів попрощатися зі своєю матір’ю жебрачкою, яка не спроможна піклуватися про сина. Чужі люди йому не раді й не хочуть допомогти Кольці. Ба більше, дехто мстиво не бажає пацану добра зі злості на комуністів, адже серед одномістян Кольки є ті, в кого комуністи конфісковували майно.
Юрій Горліс-Горський. Холодний Яр (1934)

«Холодний Яр» — документальний роман про історію, побут і порядки Холодного яру в 1918-1922 рр. Ця книжка прочитується легко, як сучасна репортажистика, вона не містить додаткових художніх пластів і розповідається очевидцем подій. «Холодний Яр» фіксує, як радянська влада публікувала в пресі фейки про холодноярівців як бандитів, як подана ними інформація відрізняється від реальності (чим неабияк перегукується із сучасним російським медійним полем). Показує колаборації з ворогом, настрої селян і щоденний побут. Книжка сильно перегукується із сучасною війною, показуючи, що в ній є час на романтику (наприклад, те, як черниці з Мотриного монастиря заглядаються на козаків), на життя між боями чи на дозвілля.

Олександр Довженко. Україна в огні (1943)

«Україна в огні» – програмова кіноповість Олександра Довженка 1943 року про долі й поневіряння мешканців одного українського села в часи Другої світової війни.
Війна в Довженка є страшною, хаотичною й афективною. Вона не залишає жодного з персонажів тексту не заплямованим насиллям, страхом, зрадою чи іншими «негідними» вчинками. Старий Запорожець співпрацює з німцями, Христя одружується  з італійським капітаном, дівчатам не вдається уникнути зґвалтувань, а хлопцям – роботи поліцаями. Та попри всю цю заплямованість самі ці люди боронять країну. Вони не зображені ідеальними героями – Довженко чесно показує їхній страх, що веде до дезертирства, їхню ненависть – коли засліплена емоціями громада заледве не страчує своїх, їхню апатію чи відчай – коли дівчина бажає смерті й не хоче виправдовуватись перед своїми суддями.
Довженко своєю кіноповістю показує, як натовп у стані афекту жадає негайної помсти за найменші провини, не бажаючи слухати історії засуджених. Проте автор дає нам змогу як читачам зупинитися й разом із натовпом вислухати, що довелося пережити героям, які справжні наміри й трагедії стоять за їхньою співпрацею з ворогами. Власне, це те, чим «Україна в огні» цінна й в наш час – настановою не діяти в афекті, а холодно перевіряти інформацію й зупинятися, щоб вслухатися в голоси інших. Зрештою, література дає нам цей унікальний шанс – вслухатися в історії інших.
Іван Багряний. Сад Гетсиманський (1950)

Порівняйте, скільки українців чуло про «Архіпелаг ГУЛАГ» Солженіцина й не чули про «Сад Гетсиманський» Івана Багряного. В цьому немає жодних об’єктивних причин начебто більшої цінності твору Солженіцина, а лише наслідок послідовної російської культурної політики.
«Сад Гетсиманський» не є безпосереднім твором про війну. Це роман про добу сталінських репресій, що змальовує перебування у в’язниці Андрія Чумака. Це текст про приниження й тортури над в’язнями, нелюдські умови, в яких їх тримають. Ув’язнення в цій книзі – це не покаранням чи превентивний засіб проти порушників закону. Це спроба ізолювати й зламати всіх свідомих українців. Те, що описує Багряний, надто гучно перегукується з тим, що ми дізнаємося сьогодні про перебування в окупації й полоні.
Україна в огні: українська класична проза про війну й терор
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #12 on: 03 June 2022, 15:49:37 »
  • 2
  • 0
Китайський погляд на українську літературу: Шевченко - послідовник Леніна. Хе-хе.
Quote from: Май Дзя
Звичайно, я читав Олеся Гончара — він написав «Прапороносці» й низку інших романів, присвячених Вітчизняній війні, двічі отримував Сталінську премію (насправді лише раз. — прим. ред.) і був головою Спілки письменників України. Я також знаю Шевченка — він поет, який народився кріпаком і є засновником української літератури. Однак загалом у них політична складова переважує літературну: один був улюбленцем Сталіна, інший – послідовник Леніна, і саме тому їхні твори стали широко відомими й зайняли відповідне місце в літературі. Однак якщо прибрати це політичне забарвлення й поставити їх у контекст світової літератури, то їхній внесок виявиться не надто вагомим. Я в молодості читав деякі їхні твори, але вони мене не вразили, тож нині я їх майже забув. Адже літературний твір може залишитися тільки завдяки своїй літературній цінності. Можливо, українська література їх не забуде, але світова — вже зараз потроху їх забуває, так само, як люди забувають Леніна і Сталіна. Можливо, тебе як українку не потішили такі мої слова, однак я кажу це як письменник, а не як політик.
Quote from: Надія Кірносова
Коли я готувалася до інтерв’ю з Маєм Дзя (як і тоді, коли перекладала його книжку), то мала на меті зокрема й похитнути міф, поширений в українському суспільстві, начебто сучасна китайська література надто заангажована політично, майже пропагандистська. Проте навіть не здогадувалася, що викопаю на поверхню такий самий досі актуальний міф про українську літературу в Китаї! Адже відповідь Мая Дзя про письмо Шевченка й Гончара свідчить зокрема про те, що переклади книжок української літератури (а ще на китайську перекладали Лесю Українку й Івана Франка) потрапляли до китайського читача дуже вибірково (і ця вибірка не на нашу користь), та ще й у спотвореній редакції, по-перше, через жорстку ідеологічну цензуру в Китаї, а по-друге, через опосередкованість перекладів (усі переклади здійснювали перекладачі-русисти з російської мови, відповідно, про літературну красу цих творів не йшлося, натомість на перший план «просували» політичну складову.
Май Дзя: «Кожен письменник має міцно тиснути руку своїй мові».
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #13 on: 17 June 2022, 12:13:22 »
  • 0
  • 0

Нова обкладинка.


Царівна. Вибрані твори. О. Кобилянська

Quote
Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами.
Якщо вам хочеться зупинитися й відпочити душею чи набратися сил для руху вперед — саме її твори надихнуть вас. Драматична історія «В неділю рано зілля копала» покаже нові грані кохання. А героїні повістей «Царівна» й «Людина» — живі, рішучі, волелюбні — поділяться з вами світлом своїх душ і допоможуть розгорнути крила, щоб летіти до мрії.
« Last Edit: 17 June 2022, 12:19:41 by DarkMax »
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

Offline DarkMax

  • Жестянщик
  • Ветеран
  • *****
  • Posts: 2367
  • Карма: +452/-10
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • View Profile
    • Наша писемність
Re: Украинская литература
« Reply #14 on: 03 July 2022, 13:05:29 »
  • 0
  • 0
Альтернативна історія України у 5-ти книжках

Василь Кожелянко, «Дефіляда в Москві»

Василя Кожелянка вважають батьком української альтернативної історії. Здається, у нас іще ніхто ні до нього, ні після не підходив до справи так комплексно і всеохопно, пропонуючи читачам прірву нестандартних сценаріїв української історії. Найвідоміший у його доробку – роман «Дефіляда у Москві», який зображує світ, де Гітлер не знехтував підтримкою поневолених народів Радянського Союзу і разом з УПА здійснив бліцкриг, захопивши Москву і Сталіна. Якщо точніше, то Сталіна захопив головний герой роману – командир розвідувальної роти першого куреня бриґади спеціяльного призначення Українського війська хорунжий Дмитро Левицький.

Власне, підготовка до військового параду і він сам перебувають у центрі сюжету. Та не дайте себе надурити, припускаючи, ніби йдеться про якусь реваншистську утопію: Кожелянко демонструє у своєму романі значно тоншу роботу з обраними темами й ідеями. Його книжка сповнена гумору і самоіронії. Строката структура «Дефіляди» дає змогу розглянути ситуацію з різних боків: окрім пригод хорунжого, в романі наведено уривки з шкільних творів, підручників, виданих через тридцять років після описаних подій, буковинських газет. Витворюючи свій світ, автор вдається до різних засобів творення комічного, переходячи від м’якого гумору до їдкої сатири та відвертого фарсу. Він грається з радянськими міфами та кліше про Другу Світову, а також засипає читача соціо-культурними алюзіями.

За всім цим розмаїттям легко не помітити, наскільки проникливо Василь Кожелянко оцінює місце України в історії. Вся помпа підготовки до дефіляди викриває ницу і жалюгідну сутність тоталітаризму – і байдуже, нацистського чи комуністичного. Ні Адольф Алоїзович, ні вуйко Йосип не бачать Україну вільною. Але що з того? Нам своє робить.

Олександр Ірванець «Рівне/Ровно (Стіна)»

Сатирична антиутопія з елементами альтернативної історії описує рідне автору місто, яке розділила схожа на Берлінську Стіна. Західний сектор та Східний перебувають у діаметрально протилежних світах. Прогресивне європейське місто межує із заповідником Совка. Головний герой роману – письменник, який отримав одноденну перепустку по той бік Стіни. Він шалено хоче зустрітися з рідними, яких не бачив уже кілька років, але у партійної номенклатури Ровно на нього свої плани.

Дмитро Шурхало «Українська “Якбитологія”: нариси альтернативної історії»

Може скластися враження, ніби справжні історики цураються альтернативної історії, як астрономи – астрології. Насправді ні. Підступне питання «А що було б, якби…» завжди виникає у тих, хто детально вивчає події минулого. Український журналіст Дмитро Шурхало вирішив дослідити українську історію під цим кутом. Його книжка – це збірка науково-популярних статей про поворотні миті розвитку української держави. Автор називає їх точками біфуркації – моментами, коли випадковість могла докорінно змінити звичний перебіг речей.

Що було б, якби Володимир Великий обрав іслам, а не християнство? Що було б, якби старший син Богдана Хмельницького Тиміш не загинув від гарматного ядра? Що було б, якби шведи виграли битву під Полтавою? Аналіз та міркування Дмитра Шурхала логічні, обережні та розважливі: автор не займається гаданням на кавовій гущі.

Хоча автору, по правді, похмурий песимізм не притаманний. Він пропонує не плакати над втраченим, а провести роботу над помилками і повсякчас розширювати межі можливого. Прикметним є розділ «Центральна зрада». Він присвячений українським національно-визвольним змаганням 1917-21 рр. Вражає виняткова нерішучість, якщо не сказати аморфність, тогочасних очільників, які, схоже, значно більше воювали з власною армією, повсякчас підважуючи саме її право на існування, ніж з більшовиками. Волосся дибки стає, коли розумієш, що ця недалекоглядність принесла Україні сім десятиліть регресу й репресій. На щастя для всіх нас, хоча б частково, але цей урок ми засвоїли: тепер у нас є армія. Ми боремося і, що найголовніше, – перемагаємо.

Олександр Ірванець «Харків 1938»

Поразки, поразки, робота над помилками… А так би хотілося переписати все по-своєму! Поміняти мінуси на плюси. Саме це і зробив Олександр Ірванець, повернувшись до альтернативної історії через 15 років після «Рівне/Ровно» – і перенісши цього разу події на схід нашої держави. «Харків 1938» має значно більше елементів альтернативної історії, ніж історія про Рівне, але й тут не все так просто з жанровою приналежністю.

Події роману розгортаються у Харкові, столиці УРСР, тобто Української Робітничо-Селянської Республіки. Свого часу УНР вистояла, бій під Крутами обернувся не українськими Фермопілами, а «дивом під Крутами» – початком успішного контрнаступу, який дозволив вигнати більшовиків з нашої землі. Державу очолює Євген Коновалець, Микола Хвильовий не застрелився, Ольга Кобилянська отримала Нобелівську премію, а Олександр Довженко знімає фільм разом з Лєні Ріфеншталь. Полковник СБУ Юрій Коцюба мусить виявити і знешкодити таємничого диверсанта, доки місто готується до Харківського Пролетарського Карнавалу.

Петро Яценко «Нечуй. Немов. Небач: кінороман»

Можна написати альтернативну історію цілого світу чи окремої країни, а можна – зосередитися лише на одній постаті. Вийде така собі альтернативна біографія. Чудова нагода перелицювати заскорузлий канон. Петро Яценко обрав жертвою, чи то пак героєм, своїх експериментів Івана Нечуя-Левицького – яскравого самобутнього автора, який у масовій свідомості лишився болісним спогадом зі шкільної – а отже, за визначенням, нудної – літератури.

У біографію українського класика Петро Яценко додає один елемент – механічне серце. Тепер воно цокає у грудях Івана Левицького, а у живому органі селяться галицькі опирі. Звідки такі технології? Що ж, для своєї операції авторові довелося трішки змінити хронотоп навколо свого героя. Яценків Левицький живе у світі, де перемогли парові технології, де у тілах волів крутяться шестірні, а наукове знання прирівняне до релігійного вчення.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".