Ще не так давно українці в інтернетах жалілися, що в українській мові нема свого кримінального жаргону. Що було проблемою, наприклад, коли треба було перекласти чистою українською якийсь фільм з кримінальним сюжетом. Наш криміналітет розмовляє якщо не російською, то, як мінімум, на суржику, а українська мова в цьому плані лишилась незайманою-непорочною.
З іншого боку, якщо взяти «Енеїду» Котляревського, то вона написана на тогочасному аналозі української фені. Але до нашого часу цей пласт лексики давно вже мертвий — читаючи «Енеїду», постійно заглядаєш у примітки, а чогось кримінального сучасні українці в такій мові вже не вловлюють. Це не стосується «Наталки-полтавки» та решти п'єс Котляревського — там українська мова вже без арготизмів і загалом близька до сучасної літературної.
