Автор Тема: Звернення української культурної спільноти щодо ситуації навколо Довженко-Центру  (Прочитано 62 раз)

Оффлайн DarkMax

  • Постоялец
  • ***
  • Сообщений: 184
  • Карма: +3/-0
  • Пол: Мужской
  • UeArtemis
    • Просмотр профиля
    • Наша писемність
Цитировать
27 травня стало відомо, що проєкт паспорту держфінансування за бюджетною програмою  1806030 «Державна підтримка кінематографії» не затверджений.

Як результат, на невизначений період відкладено виплати по зобов'язаннях Державного агентства з питань кіно. Такий стан речей є критичним для багатьох кіновиробників та організацій.

28 травня Національний центр Олександра Довженка повідомляє про настання стану неплатоспроможності. Забезпечення фінансування Національного центру Олександра Довженка передбачено Постановою КМУ від 16 листопада 2001 р. № 1557. Фінансування Центру, що здійснюється за бюджетною програмою 3806030 «Державна підтримка кінематографії», з початку 2020 року так і не розпочалось.

Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) — найбільший кіноархів України, в якому зберігається понад 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. Сьогодні Довженко-Центр став однією з найдинамічніших культурних інституцій України з широким міжнародним представництвом у кіногалузі.

Теперішньому керівництву Довженко-Центру вдалося продемонструвати успішний приклад ефективного реформування та результативного менеджменту державної інституції. За кілька років вони перетворили збиткове державне підприємство на фінансово спроможний, сучасний та успішний заклад. Що вагоміше — Довженко-Центр став важливим центром тяжіння для культурної спільноти України, встановив нові стандарти роботи в державному секторі й запровадив інноваційні підходи в роботі з кіноархівом. Довженко-Центр не лише зберігає та науково досліджує українську кіноспадщину, а й робить її надбанням громадськості в Україні та в усьому світі. Зокрема, тільки за минулий рік відбулося відкриття Музею кіно при Довженко-Центрі, яке стало однією з ключових культурних подій України; масштабні ретроспективи української режисерки Кіри Муратової відбулися в Паризькій сінематеці (найстарішому кіноархіві світу), Austrian Film Museum (найбільшому кіноархіві Австрії) та Сеульській сінематеці (Cinematheque Seoul Art Cinema).

Сьогодні в Довженко-Центрі склалася кризова ситуація, яка ставить під загрозу існування інституції та збереження української кіноспадщини в цілому. Внаслідок економічної кризи та карантину через пандемію інфекції COVID-19 Довженко-Центр втратив можливість заробляти своєю діяльністю. Попри те, що від початку системного реформування інституції в 2016 році Довженко-Центр був прибутковим підприємством і сплачував у держбюджет податки та дивіденди.

Довженко-Центр — єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів FIAF в Україні. З його зникненням Україна не лише втратить суб'єктність у кіноархівній справі в очах міжнародної спільноти, а й продемонструє неспроможність держави піклуватися про своє культурне надбання.

Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Олександра Довженка та фінансування галузі,  та затвердити паспорт фінансування бюджетної програми 3806030 «Державна підтримка кінематографії».

Українська кіноакадемія
Асоціація кіноіндустрії України
СУК — Сучасне українське кіно
Одеський міжнародний кінофестиваль
Громадська організація «Докудейз»
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»
ГО «Творче об’єднання “Вавилон'13”»
ГО «Фестиваль кінооператорського мистецтва “Кіноко”»
Український комітет Міжнародної ради музеїв (ІСОМ)
Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»
Державна установа «Український інститут»
Тернопільська кінокомісія
Асоціація кінокомісій України
Асоціація рекламних продакшенів України
Громадська організація «Кінозона»
Підписатися під цим зверненням можна за посиланням.

Для зручності продублював текст звернення у дописі блогу.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".