какие-то странные оправдания. Хотите сказать что на других языках в Гугл транслейт с ударением всё нормально и только украинский специально какой-то неправильный? Какая-то теория заговора...
Судіть самі. Корпус українських текстів достатньо великий, але корпус текстів з повною розміткою наголосами дуже малий, — тобто, «українська з наголосами» являє собою малоресурсну мову. Правила наголошування складні й нерегулярні, як і в російській — але ситуація з російською дещо благополучніша (наприклад, проблема русифікації — людина, що говорить в житті російською, починає переносити російські парадигми на українську мову — для самої російської мови неактульна; так, є мовознавці, що намагаються це виправити, але вони так само легко створюють нові гіперкорекційні помилки). Наголос можна брати зі словників, але більшість із них дають лише базову форму, а наголос може бути рухомим. Дуже низька якість українських онлайн-словників — так, український wiktionary дає для кожного слова всі форми з наголосами, але він заповнювався автоматичним генератором без перевірки живими людьми, там просто достобіса грубих помилок (і в наголосах, і в самій граматиці). Мова дикторів на радіо й телебаченні в наш час далека від еталонів якості (ведучий може бути в житті російськомовним, спеціалісти старої школи вимерли як клас ще під кінець 90-х, а робочі інструкції на основі порад популярних мовних блогерів — так собі джерело компетентності); старі архіви звукозаписів ще радянських дикторів збереглись погано. Живі носії з гарною українською мовою — вони є, але треба фільтрувати, щоб не нарватись на суржик чи діалект зі своїми наголосами. Тут проблема живих людей правильним наголосам навчити, а ви хочете ШІ...
Р.Ѕ. У чомусь ситуація з наголосами в українській навіть складніша, ніж у білоруській: там непозначення наголосів компенсується регулярною передачею на письмі акання/якання/йокання, з чого в багатьох словах можна визначити наголос. Це не у всіх випадках рятує, але наголошений суфікс -от- від ненаголошеного -ат- відрізнити легко.