Зі старої редакції Правопису:
Буквосполучення -нн- пишеться:
а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий);
б) у прикметниках на -енн(ий), -анн(ий) [-янн(ий)] зі значенням можливості або неможливості дії;
в) у прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження.
І ось дивлюсь я на це і дивуюсь: все життя був упевнений, що слова бажаННий і жадаННий існують, за буквою правила наче мали б існувати, але всі матеріали з Інтернету запевняють, що ніт, це помилка. Дивина.
Коротше, божественна комедія: В середині путі життя людського... виявив, що пари жАданий і жадАнний не існує - є тільки жадАний.
Тобто пару нездолАнний і нездОланий ми розрізняти будемо, а що жадати можна когось після пляшки вина, а можна бути жаданною людино по життю - нє, це вже занадто. Туди ж бажаний і бажанний, і з цим другим взагалі сміх: унормували варіативний наголос без розрізнення сенсу: бАжаний і бажАний.
