Это скорее гиперкоррекция. Учились произносить "хвільм" и "хвартух" по-учёному, в процессе получили "ф" на месте этимологического "хв" в некоторых словах.
Ні, не вона, а природний розвиток.
Галицьке наріччя:
а) фонетичні риси— 1) Е з А — делеко (далеко), жерт — (жарт); 2) згрубіле Ы — крыця, гыркій; Є на місці Я,— оп’єть, р’єд (ряд), пам’єть (пам’ять); 4) Е на місці А після Ж , Ч, Ш, Щ — жель (жаль), чес (час), шер (шар), щестьє (щастя); 5) наявність Ф замість ХВ — фала (хвала), фіст (хвіст) тощо.
А. А. МОСКАЛЕНКО. НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ. Учбовий посібник для студентів-заочників. - ОДЕСА, 1961.
Стр. 9
В статті «Описание говора с. Бодачевки (Колодиевка) Ушицкого у., Подольской губернии» Г. Голоскевича, подано докладний опис фонетики і системи флексій відмінюваних частин мови. Описана говірка належить до південно-західного наріччя. Ось важливіші її особливості:
...
5) послідовно вживається Ф замість ХВ: фалитис’;
Фалитись = хвалитись.