-енк(о)
1) в іменниках на позначення недорослості, а також осіб за походженням від батька (рідше від матері), що мотивуються назвами, які вказують на етнічну або національну належність (литвиненко, тaтapенкo, циганенко), соціальний стан (куркуленко, глитаєнко, безхатченко), стосунок до соціальної ієрархії (царенко, князенко, отаманенко), заняття, професію (коваленко, мірошниченко, писаренко), соціальний стан матері, батька (вдовенко, вдовиченко);
2) у патронімах, утворених від загальних і власних назв осіб за походженням від батька (Козаченко, Ляшенко, Якименко), або матронімах з основами назв осіб за походженням від матері чи відношенням до жінки (розм. згрубіле баби), бабусі (Бабенко, Марусенко, Христенко), — складний специфічно український суфікс, який поза межами української мови не має точного відповідника в жодній слов’янській мові, проте своїми елементами пов’язаний з мовними явищами праслов’янської доби; існує думка, що близькі за структурою і семантикою український суфікс -енк(о), рос. -енк(а), ст. п. -jonek, ст.ч. -enek, п. -jeniec, ч. -еnес, болг. -енец, серб, -енац, ст.-сл. енець та ін. являють собою складні форманти, утворені приєднанням попередника сучасних слов’янських суфіксів з опорним -к- або -с- до іменникових основна *-еn- (О. Б. Ткаченко); в українській мові (переважно в середньонаддніпрянських говорах південно-східного наріччя) основою для виникнення форм на -енк(о), найвірогідніше, послужила контамінація більш давніх форм на зразок російського теленок і давніх українських назв осіб на -к(о) на зразок шевко, хвалько (О. Б. Ткаченко, П. І. Білоусенко) або здрібнілопестливих імен на зразок Василько, Іванко, Славко, ще в XIX ст. висувалося припущення, що форми на -енк(о) — це скам’янілі кличні відмінки слів зі зменшувальним значенням на -енок (А. Степович), наприкінці XX ст. — що це скам’янілі форми інших непрямих відмінків (М. Л. Худаш), але такі твердження виявилися не зовсім переконливими; у російській і білоруській мовах патронімічний суфікс -енк(о) наявний у запозиченнях з української мови або функціонує під впливом її північно-східних говірок (Білоусенко, 112; Вступ, 133, 162; САМУМ, 133-134; Степович, 5; ССУЛМ, 100; Ткаченко, 1958, 38; Худаш, 78)
З Етимологічного словника суфіксів української мови