причём наверное совершенно не важно, какие именно, да? Так как российские удары не всегда отличаются точностью и избирательностью то наверное и месть должна быть примерно такой же?
Вина має значення (напр., колесування, четвертування і випотрошування російської владної верхівки — дуже навіть непоганий варіант закінчення війни). Але так, мирні жертви з нашого боку росіян не турбують — то чого такі ж жертви з російського боку мають турбувати нас (тим більше, якщо з тих мирних росіян значна частина бачить щось позитивне в цій війні)? Так, побічні мирні жертви — ознака низької якості роботи, міжнародна громадськість таке не схвалює, це робить нас менш людьми, але, в принципі, якби ми могли спалити Москву з усіма її жителями, винними й невинними, то ми б це зробили.
Зрозумійте одну річ: війна вже зачепила все українське суспільство — якісь родичі, знайомі в інтернеті, знайомі знайомих в реалі, що постраждали від війни безпосередньо (втратили житло, загинули на фронті і т.п.), є зараз практично в кожного, для когось це близькі люди, а хтось належить до них сам. Як це змінює людей? Колись, дивлячись на якихось арабів, що радіють, коли в євреїв стається якась катастрофа, я відчував подив, сприймав це як дикість, але зараз розумію: коли війна проходить на такій відстані від тебе, то радіти так стражданням ворогів — нормально.
