Ряженка

[Владимир]

На ФБ дали достаточно убедительную этимологию слова «ряженка»: от «пряженка» в кубанской балачке (ср. укр. пряжене молоко).

[DarkMax]

РЯ́ЖАНКА, и, жін. Топлене незбиране молоко, заквашене сметаною. Із молока, сквашуванням його молочнокислими мікробами, приготовляють молочнокислі продукти: кисле молоко, ацидофільне молоко, кефір, кумис, ряжанку та ін. (Українські страви, 1957, 21); Ганна.. поставила сніданок: гарячу картоплю й ряжанку (Юрій Яновський, Мир, 1956, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 925.

ПРЯ́ЖАНКА, и, жін., розм. Те саме, що ряжанка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 366.
Похоже на правду.

ПРЯГТИ, пряжу, пряжеш і ПРЯЖИТИ, жу, жиш, недок.

• перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 206); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 414); Заходився [Матвій] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані (Михайло Стельмах, I, 1962, 87);
  //  Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно; Пряжити насіння;
  //  перен. Піддавати катуванню вогнем (людину). Вона запевнилася, що її не топитимуть і не пряжитимуть на вогні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 282); — Як тільки що.. не так... закатую. Живим на вогні пряжитиму (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 88).
• перех. Довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки). Стала на сковороді прягти молоко (Словник Грінченка).
• перех. і неперех. Дуже палити, обпалювати променями (про сонце). Сонце пряжило немилосердно.
• неперех., діал. Роздивлятися, придивлятися. Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Грінченка).
• тільки прягти, перех., діал. Запрягати коней.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 364.

[Владимир]

Теперь самое время делать поправки в русскоязычную версию Wiktionary, а то там написана всякая хѣрня типа: «Происходит от неустановленной формы; возможно родство с рядить, ряженый; также с диал. ря́жка «лохань, банная шайка, ведёрко, черпак», южн., зап. (Даль); ср.: укр. ря́жа, ря́жка «чан», белор. ря́жка».

[DarkMax]

Етимологічний словник української мови називає цю версію народною етимологію. Виводить із дієслова рядити. Що дуже дивно.
Стр. 154, том 5.

[Владимир]

Етимологічний словник української мови називає цю версію народною етимологію. Виводить із дієслова рядити. Що дуже дивно.
Стр. 154, том 5.

От глагола рядить в СРНГ ряженка «модница» Ряженка как название кисломолочного напитка фиксируется в нацкорпусе русского языка только 1965 г.

[DarkMax]

Рядити, -джу́, -диш, гл.
1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Хиба він староста, що рядить у селі. Н. Вол. у.
2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. Чуб. V. 377.
3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ? Черк. у.
4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. О. 1862. II. 78.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 92.

Як на мене, ці значення абсолютно не пасують. Дарма мовознавці відкидають варіант від пряжити.