Языковая политика

Побачте українською: відповідь 2009 ріку.

Ну что ж, будем знать, что Омелян Йосипович Партицький был російськомовним и нав'язував Евгению Желеховскому и Софрону Недельскому своё гадкое слово "тварог" на 952-ую страницу их словаря.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Німецько-український_словник#Критика
Першим прорецензував «Нѣмєцко-руский словаръ» І.Г. Верхратський, який відзначив гостру потребу словаря як для наукового вивчення української мови, так і для лексичної нормалізації літературної мови. Добрий словник і граматика є її «регуляторами благодатними», але це, за словами критика, не стосується словаря Партицького, бо, по-перше, словник далеко не повний, по-друге, наявно багато кованих слів, яких ніде в Україні не почуєш, і по-третє, «толкованіє слів німецьких значною частю невірне».

Другим рецензентом був Б.Д. Грінченко, який, погоджуючись із Верхратським, писав, що слів пояснено переважно лексемами тодішньої літературної мови Галичини, тому в словарі багато слів чудернацьких з «язичія», московських і, мабуть, витворених самим автором.

Одначе мова південно-західного наріччя української мови займала провідне місце в словарі. У цьому плані О.Й. Партицький заслуговує на увагу істориків і діалектологів української мови.

Оригінально ґєрв з'явився для іншомовного ґь. Його в слові ангел вживали, наприклад.

---

Угу, той самий звук, що в угорському György (Георг, ~Ґьорґь / Дьордь).

Мовознавець Юрій Шевельов зазначає, що звук "ф" — неприродний для української, запозичений. Його входженню в нашу мову опиралися найдовше, вживаючи замість нього хв, рідше — х або п. А Борис Грінченко в передмові до свого Словаря української мови, виданого 1909 року, зауважує: "Оскільки звук ф у більшості українського народу вимовляється як хв (перед голосною, окрім у) або х (перед приголосною і у), ми, укладаючи словник на літеру ф, помістили до нього лише ті слова, для яких у наших матеріалах не знайшлося дубліката з хв або х". Із хв Грінченко подає слова: хвабрика, хварба, хвиґура. Навіть Фастів якийсь час писали "Хвастів". Освічені кола, у яких часто-густо розмовляли російською або польською — а в них звук ф "природний", — вважали вимову й написання через хв простацькою й уживали ф. У радянські часи це закріпилося, бо добре вписувалося в процес зближення української мови з російською.

¶Звук Ґ вымер на большей части территории Украины. Правописание через ге с гычкою поддерживается и набирает болезненные формы благодаря ультранационалистическим активистам. ¶Особенно меня раздражает влияние диаспоры и Западной Украины, которые под влиянием иностранных языков наоборот начали ґeкать где-попало.
¶не треба мертву ґ було відроджувати
¶Про природу ґ я робив допис. Я маю сумнів щодо її фонемного статусу
¶Пам'ятаю, як кривлялася вчителька щоб показати цей диво-звук, якого ми, школярі, зроду не чули. Ось і вивчили з десяток слів з цією українською фітою, проте продовжували казати грунт.
¶Мене не дивує ставлення галичан до проблеми існування русинів, адже саме вони вважають себе найправильнішими українцями і намагаються виправити Україну на свій манер. Ось, наприклад, що робить пам’ятник ОУН УПА у першій столиці УРСР – Харкові? У нас на весь Харків усього один уповець прийшлий...
¶Соромно посилатися на газету. Посилайтесь на фахівців. Я з Хвилею згодний, що мову наблизили до живої мови більшості, позбувшись провінціалізмів та архаїзмів.

Читай
Публікуй
Обговорюй
Українська блог платформа для створення та поширення авторських публікацій

Місія «Друкарні» витіснити російськомовний контент з Google. На платформі не можна публікувати тексти мовою країни-агресора. Уже сьогодні, коли люди гуглять певні питання, як альтернатива російським ресурсам серед топу у видачі з’являються матеріали на українській платформі.

Бо того, хто пише маратівським дужкописом тут би одразу забанили.

чому окупантською?