Языковая политика

Сначала изучать украинский язык начали люди с общерусской идентичностью. Они этот язык рассматривали как культурное достояние всей триединой Руси. Следующее поколение, их ученики, образно говоря, уже считали, что этот язык годится не только для того, чтобы быть собранным в качестве фольклора, но и для того, чтобы быть полноценным литературным языком. При этом для многих поначалу он должен был быть литературным языком все той же триединой Руси (не вместо великорусского, а типа региональным). Люди тогда вообще представить не могли, что с Россией может произойти то, что потом с ней произошло. Некоторые украинофилы/украинцы действительно были польского происхождения, но после присоединения к украинофильскому движению они разрывали со своей польской идентичностью и польским патриотизмом.

видимо 200 лет назад была цель что через украинский украинцы перешли к польскому. теперь ситуация изменилась но по инерции двигаются к старой цели

Вот же лжец.

то есть язык создавался под будущую восстановленную Речь Посполиту.

Наглая ложь. Очевидно Вы нисколько не интересовались историей украинского языка.

давайте русскому поломаем ноги

Русскому поломать ноги никак не получится, потому что это язык миллионов, язык престижный, язык носителей, которые вобщем намного богаче и влиятельнее, чем их украиноязычные сограждане. И у украиноязычных нет никаких шансов ассимлировать русскоязычных хоть где-то (в 90-е получилось это сделать в маленьких городках Центральной Украины и еще более успешно на Западе, но больше уже не смогут). Поэтому образование и все остальное на украинском языке это не поломать ноги, а создать условия реального двуязычия, а не номинального в пользу русского языка.

А когда форум запустили?

Українська мова російськомовним не потрібна по великому рахунку. Якшо запровадити другу державну російську, то українська їм взагалі ніяким боком не буде потрібна, буде абсолютно безполєзною. І тоді вже найближче наступне покоління російськомовних з російськомовних регіонів і міст (Київ, наприклад) буде своїм україномовним співгромадянам казати при зустрічі: "А Вы не могли бы на русском, а то я не очень хорошо понимаю украинский". Зараз україномовний, якшо не стидається, може говорити з російськомовними українською і вони його будуть в більшості випадків добре розуміти. Це тільки завдяки тому, шо українська це єдина державна мова і російськомовні так чи інакше взаємодіють з нею. І навіть якшо їм тяжко говорити по-українськи чи вони взагалі ніколи нею не намагались говорити, то принаймні вони розуміють, шо говорить їхній україномовний співгромадянин, а в більшості випадків іншого і не треба — це дуже поширене явище, коли співрозмовники говорять на двох мовах, і все ок. При другій державній через деякий час це може стати в більшості випадків неможливим.
Хтось скаже: так це ж несправедливо — українська для нас безполєзна, а нам її все одно нав'язують! Таке твердження буде нечесним, тому шо крім того, шо відбувається зараз, є ше то, шо відбувалося колись — стигматизація і витіснення української. А тепер нам кажуть — конкуруйте, вільний ринок! Це так якби спортсмену поламали ноги, а потім кажуть: вставай, біжи разом з іншими!

І коли KW говорить, шо типу часніки можуть як їм завгодно обслуговувати клієнтів, бо це ж часніки, то він дуже помиляється, бо бізнес це не приватний простір, а публічний.

Как Авваль южанам. 

Южным великорусам? За что?