Языковая политика
Лингвистические обсуждения => Славянские языки => Украинский => Topic started by: Pellegrino on 02 April 2024, 11:29:45
-
Это такие вопросы :)
1. Я знаю, что вік — это по-украински «возраст», а 100 лет по-украински называются століття и сторіччя — но это полные синонимы или есть разница? Золотой и прочие метафорические века — они что? У меня возник повод в украинском тексте упомянуть американский роман «Позолоченный век» (The Gilded Age); может быть, в украинском языке есть какая-то традиция перевода именно такого выражения?
2. Мне в украинском тексте встретилось слово пєтниця. Оно нормальное?
-
ВІК, у, чол.
- Тривалість життя людини, тварини, рослини. Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити (Іван Котляревський, I, 1952, 225); Минула половина її літ, а вже здавалось, що Нимидора доживає свій вік (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 244);
// Період, ступінь у рості, розвитку людини; літа. Судді тебе й закони запятнали, Тюрма підтяла вік твій молодий (Іван Франко, XIII, 1954, 406); На задніх лавах було тихо. Там сиділи поважні віком (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 226);
// Відрізок життя людини від зрілого періоду до смерті. Вибирай жінку на цілий вік (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116).
♦ Від роду (зроду)-віку див. рід; Вік вікувати (звікувати): а) (з ким) жити до смерті з кимсь; б) (ким) бути кимсь до старості. Робота в мене — тихішої не знайдеш: бакенщиком вік звікував (Олесь Донченко, VI, 1957, 386); Віку доживати (дожити) — жити останній відрізок життя (звичайно про стару людину). — Дай нам спокійно віку дожити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 63); До віку — усе життя, до кінця життя. Невже мені отак до віку каратись? (Панас Мирний, V, 1955, 239); Зав'язувати (зав'язати) вік кому див. зав'язувати; Збавляти (збавити) віку див. збавляти; На віку — протягом життя. [Ряженко:] На віку, як на довгій ниві, — чого з козаком не буває... (Іван Микитенко, I, 1957, 305); На схилі віку див. схил; Укорочувати (вкоротити) віку див. укорочувати; У розцвіті віку див. розцвіт. - Те саме, що сторіччя. Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 7); Уперед до звершення замірів, Що поклав дев'ятнадцятий вік (Павло Грабовський, I, 1959, 394).
- з означ. Період часу, який виділяється за певними ознаками; епоха. Час широкого розповсюдження знарядь праці з міді і бронзи називається в науці бронзовим віком (Історія УРСР, I, 1953, 21); Ми вступили в атомний вік, коли атомна енергія використовується в дедалі ширших масштабах (Наука і життя, 5, 1959, 56); Середні віки;
// Відрізок часу, який відповідає геологічному ярусові Землі. До останнього часу в породах Криворізької серії.. не було знайдено палеонтологічних решток, за допомогою яких можна було б визначити геологічний вік порід (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 56). - розм. Надзвичайно довгий час; вічність. Сьогоднішній вечір їй віком здався (Панас Мирний, III, 1954, 78); Він нас учив найглибше поважати Святиню роботящої руки, — І увійшов наш Янка [Купала] у віки, Як образ Білорусії крилатий (Максим Рильський, II, 1960, 307); Два роки всього прожив Гордій з мачухою, здавалося ж — віки (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 16).
♦ На віки [вічні] — назавжди. Поминай мене, не удавайся у тугу... прощай на віки вічні!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78). - у знач. присл. Надзвичайно довго; завжди. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Тарас Шевченко, I, 1951, 245); І в степах буде вік зеленіти На добро трудова магістраль (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 90).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 671.
Однак через гіперкорекцію зараз частіше у сенсі епохи використовують слово "доба": золота доба = золотий вік.
Пєтниця - це діалектна вимова, якщо не суржикова.
-
Большое спасибо! А что насчёт століття и сторіччя? Это совершенно аналогичные формы? Стилистической разницы тоже нет?
А ссылку на словарь можно?
-
"Один народ".
-
Где? :lol:
-
Большое спасибо! А что насчёт століття и сторіччя? Это совершенно аналогичные формы? Стилистической разницы тоже нет?
А ссылку на словарь можно?
Повні синоніми. (https://sum.in.ua/s/stolittja)
-
Пєтниця - це діалектна вимова, якщо не суржикова.
До чого тут суржик? Це якраз західний діалект. Згадується анекдот
Блондинка з Києва їхала в Буковель на своїй крутій іномарці, але пробила колесо і зупинилась на обочині. В цей час їхали два гуцули на коні. Блондинка звертається до них:
– Ребята, помогите – я в боргу не останусь!
Ті поважно злізли з коня і, оглянувши пробите колесо, дійшли висновку:
– Та шо… тре’ мінєти.
– Нет, только два – коню делать не буду! – категорично заявила блондинка.
-
Припустив, бо пь. [ˈpʲætʲnʲɪt͡sə] vs [ˈpjatnet͡sʲɐ].
-
Припустив, бо пь.
У чеському pět хоч і пишуть транскрипцію [ˈpjɛt], але йот там набагато менш виражений, ніж в українській літмові, і більше схожий на пієт, ніж на п'єт. Тому я не дивуюся, що носії літмови записуют таку вимову просто як "пєт".
-
До чого тут суржик? Це якраз західний діалект. Згадується анекдот
и что значит это слово из анекдота? Можно пояснить?
-
Гуцул говорит, что колесо нужно менять -- треба міняти, но на западном диалекте это звучит неприлично.
-
Гуцул говорит, что колесо нужно менять -- треба міняти, но на западном диалекте это звучит неприлично.
спасибо, не понял что это инфинитив.