Языковая политика
Лингвистические обсуждения => Славянские языки => Украинский => Topic started by: DarkMax on 20 July 2022, 16:49:10
-
- Мисливець у зерні (https://ueartemis.wordpress.com/2022/07/17/catcher/) - про "The Catcher in the Rye".
- Червоний хунвейбін (https://ueartemis.wordpress.com/2021/05/27/червоний-хунвейбін/) - про "Червоний ґаолян".
- Запозичені заголовки (https://ueartemis.wordpress.com/2020/12/16/запозичені-заголовки/) - про "Tinker, Tailor, Soldier, Spy".
- Доказ помилки (https://ueartemis.wordpress.com/2020/07/08/доказ-помилки/) - про "Death Proof".
- Interpreters — ті, що перекладають… (https://ueartemis.wordpress.com/2019/09/19/interpreters/) - про "Blade Runner", "The Maze Runner", "Nightflyers", "The Thorn Birds" і "Firestarter".
- Мертвий інтертекст (https://ueartemis.wordpress.com/2020/10/22/мертвий-інтертекст/) - про "The Blade Itself".
-
Як виявилось, "Принцеса Мононоке" - черговий приклад перекладацької неспромоги.
Адже мононоке - не ім'я, а прізвисько героїні Сан. Ця загальна назва позначає лихих духів, які, вселившись у людське тіло, спричиняють хвороби. Щось на кшталт бісів. Та й японське "хіме" не завжди значить буквально князівну чи королівну - це звертання до молодої шляхтянки взагалі.
Отож смисловий переклад був би "Бісиця-панна".
-
Ось і стався офіційний анонс доповнення для “Відьмака 3” — Songs of the Past / Pieśni przeszłości, — а згодом і оголошення офіційної української назви: “Давня пісня”.
Я все таки не розумію наших перекладачів. Ми ж самі сміємося з росіян, у яких “Анаболіки” і Боромір здихає зайвий параграф, а перекласти, як написано, часом нездатні аж принципово: “Зерно правди” (Ziarno prawdy) в нас “Дещиця істини”, “Пісні минулого” — “Давня пісня”.
Ну, щодо першого я розумію, звідки взялось. Озирнулись на російський взірець і переплутали вирази “насіння” як зародок/джерело і “зерно” як крихітка чогось: побоялись надуманої двозначності. А ось заміна через сприйняття “давньої пісні” як більш патетичного варіанта, аніж “пісні минулого”, — це для мене незбагненне задзеркалля.
“Пісні минулого” — дуже поетична назва, настільки, що існує вірш Олени Пчілки з такою назвою:
Проречисті тії читаю скрижалі
Народних пісень. І надії, і жалі
Свої тут народ положив у піснях,
Лунає та мова у дрібних листах.
І мертвії ті ватаги із могили
Говорять, торкаючи душу і сили.
Та речі в пустині німій гомонять,
Та люди живії мовчать!
-
Оля Косач мощная поэтесса.