Розповідаючи пані [personal profile] ryativna_otruta про відмінність українського «результативного» стану від росіянського пасивного (страдательный залог), знову трохи покопався в інтернеті на цю тему та й натрапив на цікаві думки. Сам матеріал є доволі важким до сприйняття — я вас попередив, але ось, до чого все зводиться: автор (чи автори — ну бо він позначає себе як «ми») статті виснує, ніби граматична категорія стану, яка б відповідала такій у германських (Voice, Diathese) чи в тій таки кацапській (залог) мовах, в українській відсутня вза-га-лі. Тобто активний, пасивний чи мій улюблений результативний стани — це все лише некоректне традиційне натягування термінології з інших граматик, насамперед з московської, на українські мовні явища. Мовляв, немає в українській насправді такого поділу на «стани», як його малюють, а тому й сам термін стає зайвим… А що ж натомість є в українській, якщо то не стан? А це просто «конструкції» двох видів, котрі не протистоять одна одній: «активні» та «результатові» (автор пропонує саме термін «результатові» замість «результативні» задля уникнення зайвих конотацій) — і жодних «пасивних». Отаке от…Стаття зветься «Про активні, пасивні та результатові конструкції в українських фахових текстах на тлі інших мов» і є, наскільки я розумію, фаховою розвідкою термінологічної комісії, а не міркуванкою задля власного задоволення. Наскільки автор має рацію, я судити не беруся. Але воно цікаве вже тим, що пропонує переглянути саму термінологію стосовно української мови. Це мені нагадало, як японські мовні явища не є де факто тим самим, чим ми їх називаємо за аналогією з нашими власними…
З ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ПОЛІВ...Про активні, пасивні та результатові конструкції в українських фахових текстах на тлі інших мовМало було дієприкметників — тепер зазіхають на пасивний стан!Але скажіть: ось з Енеїди "Полюбиться її він мосці" ( = її мость полюбить його) — хіба не пасивний стан, якого "немає" і який "непритаманний українській мові"?
Мені підказали, що автор статті Гінзбург є доктором ТЕХНІЧНИХ наук, і що саме ця людина просунула в термінологічні стандарти засилля -ення (зупинення замість зупинки тощо).
Так литмова всегда конструкт, и с ней делают что хотят, в итоге как в той песенке — жопа есть, а слова нет.
