Языковая политика

Хоч і кортить, але сенсу Вас висміювати нема: ці вибори - остаточна імітація. Зараз смішніші ті, хто вірить, що можна хоч якось похитнути мальовану підтримку в 80-90%.

А я еще посмотрю, насколько открытая будет дискуссия.

Цікаво, як у Вас особисто є альтернативи.

Этот язык имеет свой оригинальный алфавит, который не является копией украинского или русского.
Аа Бб Вв Ѿѿ Гг Ѓѓ Дд Ее Ѣѣ Ёё Жж Зз Ii Ĭĭ Її Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Ҵҵ Чч Шш Щщ Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю Яя Ԙԙ
(https://dzen.ru/a/Y4zUCo6ILQBcpZ7-?referrer_clid=1400&).
На этом языке даже есть произведения, как пример: https://yapishu.net/book/388415
Мы за единство нашей России и за наш язык!

Екзотичний запис не робить говір окремою мовою.

Китаєзнавство в більшості країн сидить на китайських грантах, тому акумулює контингент із певними поглядами...

"Двадцять два українських слова тюркського походження, або Як ми розуміли світ через своїх сусідів", Ігор Ходжаніязов.

Творог — ще один архаїзм, який серед українських діалектів, здається, побутує тільки на самому заході, у формі «тваріг», але раніше воно було поширеніше. Тюрки теж узяли це слово від своїх іранських сусідів, коли навчалися в них молочному скотарству. А потім, треба думати, принесли цю передову технологію і в наші краї. Деякі славісти, щоправда, не згодні з тюркським походженням цього слова. Натомість деякі тюркологи зазіхають на святе й виводять слово пиріг (старослов’янське «пирогъ») від тюркського слова börek. Хто з них має рацію — поки що точно не відомо.

Українське мовознавство незмінно в дупі.
"Тваріг" — виразно слов'янське слово. Походить від кореня твар-/твор- (надавати форму, порівняйте з італійською назвою сиру), суфікс — той самий, що в слові "пиріг".
"Мало обґрунтованим є припущення про запозичення з тюркських мов" — прямо сказано в Етимологічному словнику української мови (Т. 5: Р–Т).

Церковь Чешских земель и Словакии автокефальная.

Сучасні польська і чеська православні церкви, до речі, є казусом історії. Були ж створені для українців і білорусів Другої Речі Посполитої та Першої Чехословаччини.

за последние 30 лет литовский язык был порядочно почищен Государственной комиссией литовского языка. 90% чистили лексику, но чистили и синтаксис. Мне трудно вам привести примеры навскидку, потому что и меня «почистили». Надо брать газеты 80ых - я когда-то собирал информацию для курсовой, так волосы на голове шевелятся от переводных конструкций, сейчас так никто уже не говорит

Цікаво порівняти сучасну мову з мовою Інтербеллуму. Якось Максимус з "Ізборника" порівнював дореволюційні українські публікації та тексти часів українізації: дійшов висновку, що "сталінська"/"післяскрипниківська" мова була ближча до мови часів царату, аніж та, що побутувала в часи більшовицької українізації. Наплив неофітів завжди змінює мову. Подекуди не в бік кальок, а навпроти до усунення природних збігів із старою панівною мовою.

Немного удивительно что общество с лёгкостью согласилось на чистку госкомиссии. В Германии, Израиле и других странах обычно плевать хотели на всякие там предписания и реформы языка от госкомиссии...

У нас так само усі "под козырёк" взяли "етери" та "Руси". Бо є низова політична воля, ресентимент.
Усім байдуже, що без фикання не було б таких українських імен, як-от остаП, юХим, Хома, а про природний перехід -и в -і у родовому відмінку третьої відміни писав поважний Шевельов. Є запит на демонстративну зміну, нищення "ворожого". Байдуже, чи справді "вороже" є ворожим. Треба акт.

Я б не доверял ему такое. Он лжет часто.