ТРАПЛЯТИСЯ, яється, недок., ТРАПИТИСЯ, иться, док.
- Відбуватися, діятися, ставатися. Так отак-то Трапляється в світі: Думав жити, поживати Та бога хвалити, А довелось на чужині Тілько сльози лити! Більш нічого (Тарас Шевченко, II, 1953, 106); Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька, та й те траплялось дуже рідко (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329); — В житті людини можуть траплятися такі випадки, що без болю їх згадувати не можна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 166); Тихо й нудно і спека пекельна,.. Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (Степан Васильченко, I, 1959, 123); Коли було розвантажено вже більше половини ешелону, несподівано трапилася затримка (Вадим Собко, Серце, 1952,
;
// Бувати, бути (не раз, іноді). Останніми днями я менше буваю на людях; хоч трапляються вечори, коли Олексій Максимович читає свої нові речі — і тоді я знову у товаристві (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 410);
// безос. Хати стоять густо, неначе туляться одна до однієї. Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401);
// тільки мин. ч., безос., у знач. вставн. сл. бувало. А коли, траплялося, випивав, то не було біди гіршої від нього. Кидався на людей з сокирою, заводив бійку вже без найменшої причини (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162);
// Випадати, видаватися. Рідко траплявся такий щасливий рік, щоб не було пожежі в місті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 50); — Передай, що за годину її [вогневу точку] буде знищено, — наказував Козаков посильному.. Він просто сам ласий був до такого шматка. Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (Олесь Гончар, III, 1959, 105); — А тут, коли б ти знала, Явдохо, яка нам пригода трапилась, — перервав Кирило нудне мовчання (Панас Мирний, III, 1954, 72). - Випадково виявлятися, бути; зустрічатися, попадатися. Траплялися нам чудові воли — Ярема Неділька продавав (Марко Вовчок, VI, 1956, 276); — У таких хлопських тостах трапляється якась наївна поезія, щось таке щире, дитяче... (Леся Українка, III, 1952, 673); Знову вийшли на дорогу. Тепер за селом їм раз у раз траплялися назустріч румуни й бессарабці, що везли волами наших поранених (Олесь Гончар, III, 1959, 14); Трапилося сліпій курці зерно, та й те порожнє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); — Жіночка трапилась ласкава, просто-таки воскова, теща — золото (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 137);
// безос. Скільки Степан Васильович не перечитав книг, скільки не чув легенд, а щоб так тяжко і потворно сходились поетична вигадка і жорстокість життя — не траплялось (Михайло Стельмах, I, 1962, 586).
♦ Траплятися (трапитися) під руку (руки) див. руки. - тільки док. Несподівано з'явитися, прийти. Тут самим нічого їсти, а, борони боже, трапиться гість, тоді чим хоч приймай... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 90); А то перед вечором раз трапивсь у хату до нас книгоноша (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 172); Ант одіклав свої стріли й залізця, встав і пішов до дверей хижі, розчинив їх і одступив набік, щоб кожен, хто трапився б у цю годину, міг зайти й сісти до вогнища (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9).
- безос., перев. з інфін. Мати нагоду, можливість; доводитися, приходитися (у 6 знач.). Ніде мені не траплялось бачить такої ясної зеленої трави, такого густого зеленого листу на дереві, як у Карпатах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); [Захарко:] Балакав ти коли з Степанидою? [Василь:] Траплялось... (Марко Кропивницький, II, 1958, 136); Ще не траплялось бачити ніколи, Як плачуть, опадаючи, квітки (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 171); Не плюй з колодязь: трапиться води напиться (Номис, 1864, № 4478); — У мене нема ніякого вулика! — презирливо майнула крильцями бабка. — Це тільки ви, прості робочі бждоли, примушені працювати день і ніч, а я літаю, де схочу, засну, де трапиться (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 16).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 236.
